Anton Senenko

Невимовний біль

500 облич, синів Дніпра та області, зовсім молодих.

Їх світлини та імена викарбували на щойно відкритій алеї героїв Небесної сотні та АТО.

Найважчими були три моменти:
— коли слово взяв ветеран війни і вибачився перед батьками та рідними загиблих за те, що вони повернулися живими і не вберегли їхніх хлопців

— коли воїни знаходили меморіальну дошку їх підрозділу зі списком імен загиблих побратимів

— але найважче було чути у натовпі скрики матерів, які нарешті знаходили в нескінченному переліку імен та облич саме те, рідне. Вони торкалися граніту та скла, ніби намагалися щось відчути…

Важко.

Сюди треба возити тих, хто каже про «ссору», «нам нєчєго діліть», «брати» і іншу маячню.
Хай тут це розкажуть

6869

0099977

689

9983

Сподобалась новина? Розкажи про це друзям!